Повернутися у блог

2025: рік, коли витоки даних стали новою нормою

Почнемо разом щось  абсолютно нове!

Two women looking at a laptop screen displaying code, one pointing to the screen, with the Avitar logo overlaid.

Коли питання вже не «чи», а «скільки разів»

2025 рік остаточно зафіксував нову норму: питання вже не в тому, чи потрапляли наші персональні дані у витік, а скільки разів — і через кого саме.
Тисячі інцидентів, мільйони постраждалих, десятки галузей — від освіти й медицини до судів і сервісів знайомств. The Breachies — тривожна добірка найгірших, найдивніших і найнебезпечніших витоків року — показує головне: це більше не технічний збій, а системна криза.

Дані як токсичний актив

Якщо подивитися на більшість кейсів 2025 року, легко побачити спільну рису: надмірний збір і зберігання даних.
Компанії накопичують персональну інформацію «на майбутнє», роками не видаляють її, передають третім сторонам — а потім дивуються, чому все це зрештою витікає.

Показовий приклад — Mixpanel, аналітична платформа, якою користуються тисячі застосунків. Більшість користувачів навіть не підозрювали, що їхні дії, підписки чи платіжна поведінка опиняються у стороннього аналітичного провайдера. А непрозора комунікація після інциденту лише поглибила недовіру.
Цей кейс чітко демонструє: користувач фактично не контролює ланцюг обробки своїх даних.

Ідентифікація як новий ризик

Окрему — і особливо небезпечну — категорію становлять витоки, пов’язані з верифікацією особи та віку. Discord, Tea, TeaOnHer — різні платформи, різні аудиторії, але однаковий фінал: злиті селфі, документи, адреси, приватні повідомлення.

Правозахисники попереджали про це роками — і 2025-й лише підтвердив їхні побоювання. Обов’язкова цифрова ідентифікація створює нові ризики за замовчуванням. Пароль можна змінити. Обличчя — ні. Фото документа, що потрапило в даркнет, може переслідувати людину роками, особливо жінок, активістів і представників вразливих груп.

Для ЄС та України, де дедалі активніше обговорюють цифрову ідентифікацію, це чіткий сигнал: без принципу data minimization такі системи стають небезпечними ще до запуску.

Медицина, освіта і держава: найвищі ставки

Найбільше занепокоєння викликають витоки у сферах, де дані мають не лише фінансову, а й екзистенційну цінність.

Blue Shield of California роками передавав медичні дані Google через неправильно налаштовані трекери.
PowerSchool, освітній гігант, допустив витік інформації про понад 60 мільйонів учнів і вчителів, включно з медичними даними та інформацією про спеціальні освітні потреби.
PACER, федеральна судова система США, потенційно розкрив імена конфіденційних інформаторів.

Ці інциденти показують: державні й квазідержавні системи часто технологічно застарілі, але працюють із максимально чутливою інформацією. Їхній злам — це вже питання національної безпеки, а не просто приватності.

Локаційні дані — тиха зброя

Один із найнебезпечніших трендів 2025 року — витоки геолокаційних даних. Gravy Analytics, TeslaMate, навіть нішеві застосунки — усі вони продемонстрували, наскільки легко відстежити пересування людини.

Локаційні дані дозволяють з’ясувати:

  • де людина живе і працює;
  • її політичні або релігійні переконання;
  • стан здоров’я чи сексуальну орієнтацію.

У країнах із війною, авторитарними режимами або переслідуванням меншин такі витоки можуть мати фатальні наслідки. І при цьому більшість користувачів навіть не знають, хто і як саме торгує цими даними на рекламному ринку.

Треті сторони — найслабша ланка

TransUnion, Discord, Microsoft — різні компанії, різні масштаби, але спільна проблема: third-party risk.
Хакери дедалі рідше атакують напряму. Натомість вони заходять через службу підтримки, підрядника, SDK або хмарний сервіс.

У результаті відповідальність розмивається. Користувач не обирає Zendesk чи аналітичні бібліотеки — але саме через них його дані опиняються під ударом.

Чому самозахист більше не рятує

Унікальні паролі й двофакторна автентифікація залишаються важливими. Але 2025 рік чітко показав їхню межу. Навіть експерти з безпеки, як-от Трой Хант, стають жертвами фішингу.

Індивідуальна кібергігієна не здатна компенсувати системну безвідповідальність бізнесу.

Що далі?

The Breachies 2025 — це не просто перелік гучних провалів. Це діагноз цифрової економіки, де:

  • дані сприймаються як безкоштовна сировина;
  • користувач не має реального вибору;
  • відповідальність за витоки залишається мінімальною.

Вихід лежить у площині жорсткішого регулювання, реальної відповідальності та ефективного судового захисту. ЄС уже рухається цим шляхом через GDPR, DSA та AI Act. Україні, яка інтегрується в європейський цифровий простір, варто врахувати ці уроки зараз — а не після чергового масштабного витоку.

Приватність ще не померла. Але без зміни правил гри вона ризикує стати привілеєм, а не правом.

Якщо ви працюєте з персональними даними — перегляньте свої процеси вже зараз.
Якщо ви користувач — вимагайте прозорості та відповідальності.
Якщо ви юрист або регулятор — 2025 рік дав достатньо доказів, що відкладати більше нікуди.

Підписуйтесь на наші канали у соціальних мережах:

LinkedIn

Instagram

Facebook

Telegram

Medium

Зв'яжіться з нами: business@avitar.legal

Автори:

Віолетта Лосєва

,

5.1.2026 14:41
Іконка хрестик закрити

Давайте обговоримо ваш проект

Запит успішно відправлено
Помилка відправки запиту
By clicking "Allow all" you agree to store cookies on your device to enhance website navigation, analyse usage and assist in our marketing efforts
Варіанти видів cookies

Відправити

Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.
Дізнайтеся більше про cookies та передачу даних у нашій
Політиці файлів cookies.
No items found.