Повернутися у блог

GDPR vs локальні privacy-закони: що потрібно знати IT-бізнесу при виході на новий ринок. Частина 1

Почнемо разом щось  абсолютно нове!

GDPR не завжди там, де ви думаєте

У міжнародного IT-бізнесу часто є простий план:

«Ми вже зробили GDPR — отже, з privacy у нас усе добре».

На європейському ринку це може бути хорошим стартом.

Але коли компанія виходить за межі ЄС, така логіка швидко перестає працювати.

Казахстан має власні правила захисту персональних даних. Узбекистан — свої. Грузія — свої. Південна Африка — свої. Кенія — свої.

І хоча багато сучасних privacy-законів мають спільні принципи з GDPR, вони не є його копіями.

Відрізнятися можуть:

  • підстави для обробки даних;
  • вимоги до згоди;
  • права користувачів;
  • правила транскордонної передачі;
  • data localisation;
  • вимоги до повідомлення про витоки;
  • реєстрація або повідомлення регулятора;
  • вимоги до локального представника;
  • відповідальність та штрафи.

Тому GDPR compliance не завжди означає local privacy compliance.

1. Спочатку потрібно зрозуміти: чи застосовується до вас GDPR?

GDPR не поширюється автоматично на кожну компанію, яка працює з персональними даними.

Для бізнесу за межами ЄС важливими можуть бути, зокрема:

  • місцезнаходження компанії;
  • наявність establishment у ЄС;
  • пропозиція товарів або послуг людям у ЄС;
  • моніторинг їхньої поведінки.

Наприклад, українська SaaS-компанія може не мати офісу в ЄС, але продавати свій продукт європейським користувачам.

У такому випадку GDPR все одно може бути релевантним.

Але якщо та сама компанія починає працювати, наприклад, у Казахстані або Кенії, це не означає, що місцеве законодавство можна замінити GDPR.

Потрібно провести окремий аналіз.

2. Локальний privacy-закон може застосовуватися незалежно від GDPR

Це, мабуть, головне правило міжнародного privacy compliance.

Компанія може одночасно потрапляти під дію кількох законодавств.

Наприклад:

Українська компанія

↓

GDPR

↓

локальний закон країни клієнта

↓

правила країни, де фізично зберігаються або обробляються дані

І кожен рівень може створювати окремі вимоги.

Тому питання не в тому:

«GDPR чи локальний закон?»

А в тому:

«Які правила застосовуються до конкретної операції з даними?»

3. Consent не завжди означає те саме

Одна з найбільш помітних відмінностей між privacy-режимами — підхід до згоди.

GDPR встановлює досить високі вимоги до consent.

Згода має бути:

  • добровільною;
  • конкретною;
  • поінформованою;
  • однозначною.

Але локальне законодавство може встановлювати додаткові вимоги.

Наприклад, може бути важливо:

  • у якій формі отримується згода;
  • якою мовою надається інформація;
  • як вона документується;
  • чи потрібна окрема згода на певні види обробки;
  • чи є спеціальні правила для біометричних або інших чутливих даних.

Тому не варто просто перекладати європейську consent-модель на новий ринок.

Спочатку потрібно перевірити місцеві правила.

Далі буде.

Підписуйтесь на наші канали у соціальних мережах:

LinkedIn

Instagram

Facebook

Telegram

Medium

Зв'яжіться з нами: business@avitar.legal

Автори:

Віолетта Лосєва

,

6.11.2026 10:30
Іконка хрестик закрити

Давайте обговоримо ваш проект

Запит успішно відправлено
Помилка відправки запиту
By clicking "Allow all" you agree to store cookies on your device to enhance website navigation, analyse usage and assist in our marketing efforts
Варіанти видів cookies

Відправити

Thank you! Your submission has been received!
Oops! Something went wrong while submitting the form.
Дізнайтеся більше про cookies та передачу даних у нашій
Політиці файлів cookies.
Text Link
Data Protection
Text Link
Приватність