GDPR (Загальний регламент захисту даних) впроваджує суворі правила передачі персональних даних за межі Європейської економічної зони (ЄЕЗ). Ці правила мають на меті захистити право на приватність громадян ЄС та забезпечити безпеку їхніх даних навіть після того, як вони покидають юрисдикцію ЄС.
Передача персональних даних за межі Європейської економічної дозволена лише за певних умов, що гарантують адекватний рівень захисту даних:
- Рішення про адекватність: Європейська комісія може визначити, що інша країна має належний рівень захисту даних.
- Стандартні договірні положення (SCCs): Якщо країна не отримала рішення про адекватність, компанії повинні використовувати стандартні договірні положення для захисту даних.
- Зобов'язані корпоративні правила (BCRs): Великі корпорації можуть затверджувати власні внутрішні політики для передачі даних за межі Європейської економічної .
GDPR передбачає додаткові заходи для забезпечення безпеки персональних даних під час їх передачі:
- Згода суб’єкта даних: Особа, чиї дані передаються, повинна дати свою згоду на передачу своїх даних до третіх країн.
- Наявність договору: Компанія повинна мати відповідний договір із третьою стороною, яка отримає дані, щоб гарантувати, що вони будуть оброблені відповідно до GDPR.
- Невідкладна необхідність: У виняткових випадках дані можуть передаватися, якщо це необхідно для виконання договору або захисту важливих інтересів суб’єкта даних.
GDPR забезпечує, що право на приватність користувачів є пріоритетом під час передачі їхніх даних. Суб'єкти даних мають право знати, куди і чому передаються їхні дані, а також мають право на доступ до своїх даних, виправлення або видалення. Це гарантує, що політика приватності не тільки захищає персональні дані, а й робить процес передачі максимально прозорим.
Компанії повинні мати на увазі наступне під час передачі даних за межі Європейської економічної :
- Впровадити політику приватності, яка відповідає вимогам GDPR.
- Підготувати та дотримуватися стандартних договірних положень або внутрішніх правил (BCRs).
- Забезпечити наявність усіх необхідних формулярів для документування згоди та гарантувати, що їх обробка відповідає GDPR.
Регулювання передачі даних за межі Європейської економічної зони (ЄЕЗ) є одним із ключових аспектів GDPR. Відповідно до регламенту, будь-яка передача особистих даних за межі Європейської економічної має забезпечувати такий самий рівень захисту, як і в Європі. Це означає, що компанії повинні або використовувати спеціальні правові інструменти, такі як стандартні договірні положення (SCC), або переконатися, що країна-отримувач надає адекватний рівень захисту даних.
Наприклад, якщо компанія передає дані до США, вона повинна впевнитися, що отримувач даних має відповідні заходи для забезпечення їхнього захисту, адже США не входять до списку країн з адекватним рівнем захисту за версією Європейської комісії. В цьому випадку можуть використовуватись SCC, які встановлюють обов’язки щодо захисту даних навіть за межами Європи.
Ще однією вимогою GDPR є отримання явної згоди від суб’єктів даних на міжнародну передачу, якщо інші правові інструменти не можуть бути використані. Це підвищує прозорість процесу й дозволяє суб’єктам даних контролювати, куди і як передаються їхні персональні дані.
Передача даних за межі Європейської економічної зони регулюється жорсткими правилами GDPR, що дозволяє забезпечити високий рівень захисту та право на приватність користувачів. Для бізнесу це означає впровадження додаткових заходів та відповідальності за безпечне та законне використання даних.
Зверніться до наших фахівців, щоб забезпечити повну відповідність вашої компанії вимогам GDPR при передачі даних за межі Європейської економічної .
Підписуйтесь на наші канали у соціальних мережах:
Зв'яжіться з нами: business@avitar.legal
Сергій Флорескул
,
Віолетта Лосєва
,
