Захист персональних даних на Близькому Сході стає все більш актуальним питанням у зв'язку з розвитком цифрових технологій і зростанням обсягів обробки інформації. Країни регіону починають впроваджувати закони та регуляторні акти, спрямовані на забезпечення конфіденційності та безпеки персональних даних громадян. Хоча рівень регулювання та стандарти можуть різнитися від країни до країни, загальні тенденції вказують на підвищення уваги до цього питання.
У 2021 році ОАЕ прийняли свій перший всеосяжний Федеральний закон про захист персональних даних, який набрав чинності у січні 2022 року. Основні положення закону включають:
- Прозорість і згода: Організації повинні отримувати чітку та інформовану згоду від суб'єктів даних перед збором їхньої інформації.
- Обмеження цілей: Дані можуть використовуватися тільки для визначених і законних цілей.
- Мінімізація даних: Збір даних має бути обмежений до необхідного мінімуму для досягнення визначених цілей.
- Безпека даних: Організації зобов'язані вживати належних заходів для захисту даних від несанкціонованого доступу, втрати чи зловживання.
- Права суб'єктів даних: Громадяни мають право на доступ до своїх даних, їх виправлення, видалення та обмеження обробки.
У березні 2022 року Саудівська Аравія прийняла свій перший всеосяжний Закон про захист персональних даних (PDPL). Основні положення закону включають:
- Згода і прозорість: Організації повинні інформувати суб'єктів даних про цілі збору та отримувати їх згоду.
- Цільове обмеження: Дані можуть використовуватися лише для заявлених і законних цілей.
- Мінімізація даних: Збір даних обмежується до необхідного мінімуму.
- Безпека даних: Організації повинні вживати заходів для захисту даних від несанкціонованого доступу, втрати або зловживання.
- Права суб'єктів даних: Суб'єкти даних мають право на доступ до своїх даних, їх виправлення, видалення та обмеження обробки.
Ізраїль має розвинуту нормативну базу для захисту персональних даних, що включає Закон про захист приватності, прийнятий у 1981 році, та низку оновлень і додаткових регуляцій. Основні положення закону включають:
- Згода і прозорість: Організації повинні інформувати суб'єктів даних про цілі збору і отримувати їх згоду.
- Цільове обмеження: Дані можуть використовуватися тільки для заявлених цілей.
- Мінімізація даних: Збір даних обмежується до необхідного мінімуму.
- Безпека даних: Організації повинні вживати заходів для захисту даних від несанкціонованого доступу, втрати або зловживання.
- Права суб'єктів даних: Суб'єкти даних мають право на доступ до своїх даних, їх виправлення, видалення та обмеження обробки.
У 2016 році Катар прийняв свій перший Закон про захист особистих даних, який набрав чинності у 2017 році. Основні положення закону включають:
- Згода і прозорість: Організації повинні інформувати суб'єктів даних про цілі збору і отримувати їх згоду.
- Цільове обмеження: Дані можуть використовуватися тільки для заявлених цілей.
- Мінімізація даних: Збір даних обмежується до необхідного мінімуму.
- Безпека даних: Організації повинні вживати заходів для захисту даних від несанкціонованого доступу, втрати або зловживання.
- Права суб'єктів даних: Суб'єкти даних мають право на доступ до своїх даних, їх виправлення, видалення та обмеження обробки.
Захист персональних даних на Близькому Сході стає все більш важливою темою на тлі розвитку цифрових технологій і зростання обсягів обробки даних. Країни регіону впроваджують нові закони та регуляції, спрямовані на забезпечення конфіденційності та безпеки особистої інформації громадян.
Незважаючи на різницю в підходах і рівнях суворості, загальні принципи захисту даних, такі як прозорість, згода, обмеження цілей, мінімізація даних та права суб'єктів даних, є спільними для більшості нормативних актів у регіоні.
Підписуйтесь на наші канали у соціальних мережах:
Зв'яжіться з нами: business@avitar.legal
Сергій Флорескул
,
Віолетта Лосєва
,
